Вірш(1826690)

Тої ночі

А ти мені і не сказав

Про що ти думав тої ночі

А ти тоді просто мовчав 

І були мокрі в мене очі

 

А ти мені і не сказала

Про що мовчала тої ночі

Чому виблискували сльози 

А у душі були морози

 

Словами стертої вже драми 

Кажу гіркими тут словами

Якщо б сказала було б лихо

Тому мовчала тоді тихо 

 

Я теж мовчав, але тому 

Що збережу я думав нас

Поставивши на всьому кому

Забув що не спинити час

 

Я відпустила, а ти зміг?

Словами знов не описати

Та я іду, і назавжди 

Якщо згадаєш то дзвони

 

Постій, скажи, про що ти думав 

Про що мовчав ти тої ночі

Чому тоді ти не зберіг

Не зміг поглянути у очі

 

Я мабуть не скажу ніколи 

Як сильно я тебе кохав 

Та знов не рідні були очі

Тому тоді я промовчав 

 

Я не впізнав в тобі свій почерк 

А ти змінитись не могла 

Напевне ти щиро любила

А я згорав лише до тла

 

Я відчував мов лезо гостре

Мов дощ холодний в пізню осінь 

У снах мені ти вже не снилась 

Я розумів що розлюбилось 

 

Та не сказав бо ще хотілось 

Щоб як раніше ми у двох

Останній раз погріти руки

І розділити ніч на двох

 

Ти розлюбив, я розлюбила

Та що лишилось після нас

Ми все що було погубили 

І навіть час йде проти нас

 

І справді ми все погубили 

Але вже завтра гіркий дим

Заповнить те що ще лишилось 

І те що вийде із пітьми 

 

Я не забуду та пробачу 

Та ще не раз за все заплачу 

Але все добре буде знаю 

Можливо й я ще покохаю 

 

Та все що було недаремно

Коханим бути це не легко 

Але так легко полюбити 

І все у мить одну згубити 

 

Цілуйте поки ще є час

Любіть поки не стане вас

Та не мовчіть, цього не треба 

Кохайте так щоб вище неба